Освітній серіал «Держава без бар’єрів»
- Деталі
- Хіти: 2
Регіональний тренінговий центр Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека пропонує ознайомитись з освітнім серіалом Національної освітньої платформи Дія.Освіта https://osvita.diia.gov.ua/ «Держава без бар’єрів» https://osvita.diia.gov.ua/courses/barrier-free-government
Нам реально побудувати світ, де люди з інвалідністю мають доступ до всього. Публічні службовці відіграють ключову роль у цьому процесі, перебудовуючи внутрішні процедури та підходи в політиці.
В освітньому серіалі дізнайтесь про різні аспекти безбар’єрності в роботі публічних службовців. Ви навчитесь правильно комунікувати з людьми з інвалідністю, щоб всі відчували повагу і людяність. Зможете готувати й реалізовувати державні та муніципальні рішення для інклюзивного суспільства. Дізнаєтесь, як позбавлятись упереджень щодо інших та попереджувати дискримінацію. Безбар’єрність – це культура, правила і політика.
Освітній серіал Міністерства цифрової трансформації України створено в межах ініціативи першої леді Олени Зеленської «Без бар’єрів» у партнерстві з радницею-уповноваженою Президента України з питань безбар'єрності, ГО «Безбар’єрність», представниками громадянського суспільства та експертами за підтримки проєкту ПРООН «Права людини для України», що фінансується Міністерством закордонних справ Данії. Складається з 6 серій та фінального тесту.
Користуйтеся з користю!
Народився Кирило Йосифович Трильовський – поет і видавець, громадсько-політичний і культурно-освітній діяч, засновник товариства «Січ»
- Деталі
- Хіти: 1
6 травня 1864 року в селі Богутин Золочівського повіту в сім’ї священика народився Кирило Йосифович Трильовський – громадсько-політичний і культурно-освітній діяч, адвокат, поет і видавець, засновник товариства «Січ» та фундатор січового руху на Галичині.
Згодом родина переїхала в село Острів на Золочівщині. Хоча батьки вдома розмовляли польською, але почувалися українцями (русинами), тому для сина запросили домашнім репетитором місцевого українського вчителя Симеона Свєнціцького, який прищепив хлопчику любов до українського.
До початкової школи Кирило ходив у Золочеві і Бродах, а до гімназії – в Золочеві і Коломиї. Ще під час навчання в Золочівській гімназії став одним із організаторів таємного шкільного гуртка, метою якого була пропаганда творів українських письменників Тараса Шевченка, Пантелеймона Куліша. Був членом москвофільського «Общества імені М. Качковського».
Спочатку думав про військову кар’єру: у вересні 1884 року вступив до військової школи у Львові, а на початку 1885 перевівся до Віденської військової школи. Втім, бажання захищати права простого люду взяло гору, і в 1886 році він вступає на правничий факультет. Навчається спочатку в Чернівцях, згодом у Львівському і Віденському університетах. У 1901 році відкрив свою адвокатську канцелярію у Коломиї, потім – у Яблунові.
Міжнародний день боротьби за права людей з інвалідністю
- Деталі
- Хіти: 26
Щороку 5 травня у багатьох країнах світу відзначається Міжнародний день боротьби за права осіб з інвалідністю. Цей день було започатковано у 1992 році з ініціативи європейського руху людей з інвалідністю як символ солідарності, гідності та боротьби за рівність. Відтоді ця дата стала нагодою нагадати всім – права осіб з інвалідністю повинні не просто визнаватись, а реалізовуватись на практиці, як на рівні урядів, так і на рівні громади, бізнесу та кожного громадянина.
Ні одна категорія громадян не повинна залишитися без уваги влади. Незалежно від національності, релігії, майнового стану, стану здоров’я.
Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю» визначає основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.
У нас кажуть - інваліди. На Заході - люди з обмеженими можливостями здоров’я. По суті - одне й те саме, але в Україні інваліди - одна з самих малозахищених верств населення, - вважають борці за їхні права. Кожен п’ятий має пенсію нижче величини прожиткового мінімуму. Багато з них потребують постійного стороннього догляду.
6 травня: цей день в історії України
- Деталі
- Хіти: 3
6-7 травня 1987 року літак Ан-124 «Руслан» встановив світовий рекорд дальності польоту по замкнутому маршруту, подолавши 20 150,92 км без посадки та дозаправки.
Політ тривав 25 годин 30 хвилин під керівництвом Володимира Терського, який попередньо брав участь у випробуваннях «Руслана», а також був членом екіпажу «Антея» (Ан-22). Сам Володимир Іванович розповідав: «Мені дуже пощастило – Олег Костянтинович Антонов не пропонував мені бути першим командиром Ан-124, а призначив бути ним, адже на той час Ан-124 вважався найбільшим за вантажопідйомністю літаком, яким був свого часу знаменитий Ан-22».
Ан-124 «Руслан» - транспортний літак розробки КБ Антонова. Перший політ дослідний зразок вітчизняного літака здійснив 24 грудня 1982 року в Києві. Його створювали на противагу американському Lockheed C-5 Galaxy. До "Руслана" цей літак тримав пальму першості у протистоянні та гонці озброєнь між США та СРСР – як найбільший військово-транспортний лайнер у світі. Зі створенням Ан-124 Радянський Союз знову вирвався вперед, а військова – згодом і цивільна – авіація отримала неповторну машину, здатну швидко та якісно перевозити і військовий контингент, і гуманітарні вантажі.
30 травня 1985 року у Франції на авіакосмічному салоні відбувся перший показ літака Ан-124 "Руслан". Транспортний засіб став найбільшим серійним вантажним літаком у світі. Він залишався лідером до появи Ан-225 "Мрія" у 1989 році.
Усього виробили 55 "Русланів". Потужний літак встановив понад 20 світових рекордів.
Цифровий «апгрейд»: як наші тренери підкорювали нові вершини
- Деталі
- Хіти: 36
Ви думали, Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека – це лише тиша та шелест сторінок? Тільки не в нашому Хабі цифрової освіти! Поки весна набирала обертів, наші тренери з цифрової освіти Вікторія Дмитричева та Тетяна Новохацька пройшли справжній десятиденний інтенсив (з 20 квітня по 1 травня), щоб стати ще крутішими провідниками у світ технологій. Навчання в межах проєкту «Бібліотеки розвивають цифрову грамотність» (реалізує Українська бібліотечна асоціація/Ukrainian Library Association) було настільки насиченим, що навіть наш ШІ-помічник іноді просив кави.
Що ж відбувалося за зачиненими дверима тренінгового центру?
Цикл Колба – це не про хімію! Ми розбиралися, як навчати дорослих так, щоб знання не «вилітали в інше вухо». Виявилося, що власний досвід та роздуми працюють куди краще за суху теорію.
ШІ на службі у бібліотекаря. Тепер ми знаємо, як створювати ідеальні промпти для нейромереж. Наші тренери навчилися «домовлятися» з штучним інтелектом, щоб візуалізація матеріалів була на рівні голлівудських студій (ну, майже
)
Дія.Освіта – як рідна. Вивчали, як використовувати платформу максимально ефективно, щоб кожен мешканець громади міг опанувати нову професію чи навичку.
Складне – просто. Найголовніше мистецтво, яке ми відшліфували: як пояснити цифрові терміни людською мовою, щоб навіть «найскладніші» алгоритми стали зрозумілими кожному.
Відзначаємо День піхоти Збройних сил України
- Деталі
- Хіти: 1
Сьогодні, 6 травня, Україна відзначає День піхоти Збройних сил – свято воїнів, які мужньо захищають нашу державу.
День піхоти Збройних сил офіційно запроваджено у 2019 році указом Президента України.
«З метою вшанування мужності та героїзму воїнів механізованих, мотопіхотних, гірсько-штурмових військових частин і підрозділів Сухопутних військ Збройних Сил України, виявлених у боротьбі за свободу, незалежність та територіальну цілісність України, а також започаткування сучасних військових традицій постановляю установити в Україні День піхоти, який відзначати щороку 6 травня», – йдеться в указі.
Піхота є найчисельнішим родом військ у Збройних силах. Це свято присвячене вшануванню мужності та героїзму військовослужбовців, які б'ються за визволення України від російської окупації.
З початком повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році піхотні підрозділи України продемонстрували виняткову стійкість і здатність ефективно діяти навіть в умовах безперервних обстрілів та ворожої агресії. Саме ці бійці найчастіше перебувають на передовій, і їхню роль у захисті держави складно переоцінити. Піхотинці не лише виконують бойові завдання, а й долучаються до відновлення та стабілізації на звільнених територіях, здійснюючи гуманітарні місії й забезпечуючи правопорядок.
Народився Микола Давидович Бурлюк - поет, прозаїк, теоретик нового мистецького напряму – футуризму
- Деталі
- Хіти: 43
Микола Бурлюк – видатний представник мистецької родини, яка, говорячи сучасною мовою, задавала тренд у мистецтві початку XX століття. Він був поетом, прозаїком, теоретиком нового мистецького напряму – футуризму. Життєвий шлях Миколи виявився коротким, оскільки більшовики репресували його ще задовго до тотального винищення генерації “розстріляного відродження”.
Микола Давидович Бурлюк з’явився на світ 4 травня 1890-го, у слободі Котельва Охтирського повіту Харківської губернії (нині селище, районний центр Полтавської області). Сімейним гніздом було село Рябушки Лебединського повіту Харківщини (зараз це Лебединський район Сумщини), де Бурлюки мешкали вже протягом кількох поколінь. Батько, Давид Федорович (1856-1915), належав до міщанського стану, був управителем Черно-Долинського заповідника графа Мордвинова в селі Чорнянка біля Каховки, через що 1898 року перевіз родину на Херсонщину.
Усе покоління Бурлюків, до яких належав Микола, виявило неабиякий хист до мистецтва. Вважається, ці здібності передалися від матері – Людмили Йосипівни (1861-1923). Найстарший брат Давид став поетом-футуристом і художником, творчим наставником і близьким другом Володимира Маяковського. Другий брат Володимир – художником-новатором. Старша сестра Людмила – також художницею і літераторкою.
5 травня: цей день в історії України
- Деталі
- Хіти: 27

5 травня 1581 року у м. Острог друкар Іван Федорович видав свій останній твір – перший вітчизняний поетичний друкований календар «Хронологія».
Календар – це невеличка двоаркушева листівка, (текст вміщено на внутрішніх сторінках).
«Хронологія» (Которого сѧ мс̑ца што за старыхъ вековъ дѣєло короткоє описанїє) — проба пера білоруського поета Андрія Римші.
У ньому розповідалася історія біблійних подій чи одного із визначних церковних свят за місяцями. Починався вірш із вересня, коли і розпочинався церковний рік.
Місяці написані трьома мовами: латиною, давньоєврейською та народною розмовною мовою, що вживалась на теренах України і Білорусі.
Імовірно, листівка була призначена для молодших учнів Острозької школи. Вони завчали назви місяців і біблійні події, знайомились із віршуванням. Помітки про участь Федоровича у видруковуванні немає, але її підготували в Острозькій друкарні в один рік із Острозькою Біблією - першим повним виданням Святого письма церковнослов'янською мовою.
Тому участь першодрукаря не залишає у дослідників сумнівів.
Станіслав Асєєв – сучасний український письменник, журналіст, громадський діяч, блогер, почесний член українського ПЕН, лауреат Національної премії України ім. Тараса Шевченка (2021)
- Деталі
- Хіти: 36
Станіслав Асєєв – сучасний український письменник, журналіст, громадський діяч, блогер, почесний член українського ПЕН, лауреат Національної премії України ім. Тараса Шевченка (2021).
Через журналістську діяльність та активну громадянську позицію був викрадений спецслужбами «ДНР» і незаконно ув’язнений на 962 дні на території фонду ІЗОЛЯЦІЯ, перетворену бойовиками з артцентру на секретну в’язницю.Тут він утримувався проросійською терористичною організацією «ДНР» до 29 грудня 2019 року.
Після початку повномасштабної війни з Росією добровільно мобілізувався і вступив до лав 109-ї окремої бригади територіальної оборони, де був єдиним письменником серед шахтарів. У квітні та липні 2024 року був двічі поранений.
Українським читачам С. Асєєв відомий перш за все як автор роману «Мельхіоровий слон, або Людина, яка думала», книжок «"Світлий шлях" : історія одного концтабору» та «В ізоляції», за яку він здобув Шевченківську премію у номінації «Публіцистика та журналістика».
180-річчя від дня народження Генрика Сенкевича
- Деталі
- Хіти: 24
Польський письменник Генрік Сенкевич народився 5 травня 1846 року.
Походив із збіднілої шляхетської родини. Навчався у 1866-70 роках на медичному та історико-філологічному факультетах у Головній школі (з 1869 — Варшавський університет).
З ім'ям Генріка Сенкевича пов'язані досягнення польського історичного роману, а також роману психологічного та новели.
Літературну діяльність він розпочав вже у студентські роки.
Світоглядні пріоритети раннього Сенкевича формувалися під впливом так званого варшавського позитивізму — ліберальної течії, пов'язаної з процесами капіталізації Польщі у другій половині XIX століття, а також з наслідками поразки польського повстання 1863 року.
Перша повість молодого письменника "Даремно" (1872) відбивала настрої, поширені в колах молодої польської інтелігенції після повстання 1863 року. Ліберально-позитивістські тенденції ранньої творчості Сенкевича позначилися, зокрема, в оповіданнях "Гуморески з портфеля Воршілли" (1872), в яких критика аристократії поєднується з ідеалізацією ділків. Проте вже в ранніх оповіданнях, що принесли молодому автору популярність ("Старий слуга" 1875, "Ганя" 1876), відчувається ностальгія за шляхетсько-лицарськими часами.
Пропонуємо почитати книгу американської письменниці Тари Шустер «Купи собі той довбаний букет: та інші способи зібратися докупи від тієї, котрій вдалось»
- Деталі
- Хіти: 31
Друзі, пропонуємо почитати книгу американської письменниці Тари Шустер «Купи собі той довбаний букет: та інші способи зібратися докупи від тієї, котрій вдалось» (Київ: Yakaboo Publishing, 2020), що подароване бібліотеці PEN Ukraine.
З перших сторінок видання ми знайомимося з розгубленою дівчиною, схильною до саморуйнування та сповненої відрази до себе. Це й не дивно, адже пережиті негаразди залишили свій відбиток. За допомогою алкоголю та наркотичних речовин Тара намагалася втекти від реального світу, де її постійно супроводжували тривога, депресія і ненависть до себе. Проте одного дня вона вирішила, що з неї досить такого життя і треба щось змінювати.
Авторка детально розповідає як їй вдалося перетворитися з «дівчини, обтяженої купою торбів, яка от-от розплачеться...» в щасливу, впевнену в собі жінку, яка змогла полюбити себе. Ця книга зовсім не про фемінізм. Вона про самооцінку, вміння чути свої потреби та любов до себе. Полюбити і прийняти себе – дуже складна річ, але коли у вас вийде, ви одразу ж помітите зміни.
Багато в чому пропоновані Тарою поради універсальні для кожної з нас:
-припини себе критикувати та звинувачувати;
-припинити спілкуватися з людьми, які тебе не цінують;
Народився Юрій Іванович Липа − політик, письменник, поет
- Деталі
- Хіти: 34

Юрій Іванович Липа − політик, письменник, поет народився 5 травня 1900 року в Одесі в родині видатного діяча українського національного руху Івана Липи та його дружини Марії. Одеський період життя Юрія охоплює 1900-1918 рр. Вісім років він навчався в Одеській 4-й гімназії. У 1917-1918 рр. навчався на юридичному факультеті Новоросійського університету.
Але більшу увагу Ю. Липа приділив громадській діяльності. У грудні 1917 − січні 1918 рр. брав участь у боях з більшовиками у складі Першого пластунського куреня Одеської гайдамацької дивізії. Після відновлення влади Центральної Ради Юрій Липа став заступником командира Одеської “Січі”, яка виникла на основі місцевої Спілки української молоді. Юрій Липа редагував газету “Вісник Одеси”, співпрацював із виданнями “Нова рада” (Київ), “Вільне життя” (Одеса). У листопаді 1918 року він організував першу студентську сотню на Французькому бульварі, яка допомогла військам Директорії УНР визволити Одесу (про це Ю. Липа згадує в автобіографічній новелі “Гринів”).
В Одесі Юрій Липа був одним із лідерів українського літературного молодіжного гуртка. У газеті “Вільне життя” було надруковано його перше оповідання “Минуле”. Його вірш “Побідний марш” (“Дарма од нас світло ховали”) було покладено на ноти.
Міжнародний день пожежників (International Firefighters Day)
- Деталі
- Хіти: 36

Працівники пожежних служб - це люди, які безперечно заслуговують на визнання. Кожен день вони реагують на тисячі інцидентів швидко і ефективно. Результати їхніх зусиль - порятунок незліченної кількості людських життів і збереження матеріальних цінностей, які потенційно могли б бути знищені розбурханим вогнем.
Робота вогнеборців належить до найнебезпечніших, інколи вони самі стають жертвою полум’я. Тому ця професія здавна вважається шляхетною й героїчною, а починаючи з 1999 року світ вшановує її представників у Міжнародний день пожежників (International Firefighters Day), який щороку відзначається 4 травня. В цей день в 1999 році вперше було організовано Міжнародний день пожежників (International Firefighters Day), Він був заснований після того, як 4 січня 1999 року по електронній пошті по всьому світу було розіслано послання у зв’язку з загибеллю цих п’ятьох пожежників в Австралії. Дата - 4 травня - і раніше була традиційним днем пожежних в багатьох європейських країнах. До того ж це день святого Флоріана Лорхского, в католицькій традиції - покровителя пожежників.
В цю дату пропонується згадувати тих пожежників, які загинули, виконуючи свою роботу під час несення служби в місцевих регіональних громадах. Вони присвятили своє життя захисту всіх нас. Ми ж, зі свого боку, можемо проявити нашу підтримку і вдячність пожежним по всьому світу, які продовжують захищати нас протягом усього року.
Більше статей...
- Фотозвіт Миколаївської ОУНБ за квітень 2026 року
- День весни і праці
- Космотуризм
- 1 травня: цей день в історії України
- Пропонуємо вашій увазі аудіозаписи творів українського поета та перекладача Валер’яна Юр’єва
- День прикордонника
- Леонід Миколайович Талалай - український поет, лауреат Шевченківської премії (1993)
- 28 та 30 квітня в Регіональному тренінговому центрі бібліотеки відбулися заняття з комп’ютерної грамотності з циклу «Інтернет. Освоюємо нові комунікаційні можливості»
Як нас знайти!
Vyzir O. 2020. E-mail:
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
МОУНБ. Всі права застережено


















