День Державного Гімну України
- Деталі
- Хіти: 14
День Державного Гімну відзначається щороку 10 березня, оскільки саме цього дня у 1865 році він вперше прозвучав публічно з нагоди вшанування річниці смерті Тараса Шевченка.
На багатьох ресурсах згадується, що дата 10 березня як День Державного Гімну України, був затверджений у 2021 році 7 грудня Кабінетом Міністрів України. Однак, ми не знайшли відповідного нормативного документу на сайті КМУ. 1 Будемо вдячні, якщо ви знайдете і повідомите нашу редакцію.
Твір композитора Михайла Вербицього та поета Павла Чубинського “Ще не вмерла України…” став державним символом нашої країни. Дата відзначення Дня Державного гімну України обрана відповідно до події, коли вперше прозвучав цей твір на концерті, присвяченому Дню памяті Тараса Шевченка. Концерт відбувався у Пшемислі (Польща), а композиція на тому концерті звучала, як заключна.
1862 – Павло Чубинський написав текст майбутнього гімну.
15 січня 1992 року – Верховна Рада України затвердила музичну редакцію Державного Гімну.
212 років від дня народження Тараса Григоровича Шевченка
- Деталі
- Хіти: 11
Друзі, сьогодні відзначаємо 212 років від дня народження Тараса Григоровича Шевченка. Саме він належить до тих постатей, для яких слово, мистецтво й правда були справою життя.
Шевченкове слово – гостре й пророче, й сьогодні залишається надзвичайно актуальним, надихає, підтримує та об’єднує українців.
У фонді Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека зберігається 235 примірників творів Тараса Григоровича, пропонуємо ознайомитися з деякими з цих видань:
-Кобзар. Повна ілюстрована збірка / Тарас Григорович Шевченко; передм. І. Дзюби. - Харків: Клуб сімейн. дозвілля, 2015. - 717 с.: іл.
-Усі твори в одному томі / Тарас Григорович Шевченко. - Київ ; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2007. - 822 с.
-Історичні поезії: боротьба українського народу проти шляхетної Польщі в ХVI - XVIII ст. / Тарас Григорович Шевченко; під ред. С. Білоусова, О. Велічкова. - К. : АН УРСР, 1939. - 136 с.
-«Заповіт» Т. Г. Шевченка мовами світу / Тарас Григорович Шевченко. - [Черкаси]: Бізнес- стиль, [2013]. - 166 с.: іл. - Текст на 41 мові.
-Шевченко, Тарас Григорович. Щоденник / Тарас Григорович Шевченко; за заг. ред. Л. Івшиної ; упоряд. А. Гаврилюк, Н. Тисячна . - Вид. 2-ге. - Київ : ПрАТ "Українська прес-група", 2014. - 80 с. - (Підривна література).
Запрошуємо читачів, дослідників, студентів і всіх, хто цікавиться українською історією та культурою, звернутися до творчої спадщини Тараса Шевченка - поета, який навчив любити Україну свідомо, відповідально й беззастережно.
Відбулася історична студія «Виробництво і прогрес: промисловість на українських землях кінця XIX – початку XX ст.»
- Деталі
- Хіти: 35
5 березня у Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека відбулася історична студія «Виробництво і прогрес: промисловість на українських землях кінця XIX – початку XX ст.», присвячена темі становлення промисловості Півдня України та економічним процесам, що формували розвиток регіону на межі століть.
Під час заходу завідувач відділу науково-дослідної роботи з рідкісними і цінними виданнями Богдан Кошмал представив унікальні видання з фонду бібліотеки, зокрема працю О. О. Микуліна «Фабрично-заводська та реміснича промисловість Одеського градоначальства, Херсонської губернії та Миколаївського військового губернаторства», що відображає структуру та масштаби промисловості Півдня України кінця XIX століття. Кандидат історичних наук Ольга Волос розповіла про історію підприємців братів Донських та заснування ними чавуноливарного «Заводу сільськогосподарських знарядь братів Донських», що після націоналізації отримав назву «Дормашина». Завідувачка відділу соціокультурної діяльності Галина Войциховська ознайомила учасників із дослідженням про вплив європейського капіталу на розвиток української промисловості кінця XIX – початку XX століття.
Учасниками історичної студії стали студенти Навчально-наукового педагогічного інституту імені В. О. Сухомлинського Admiral Makarov National University of Shipbuilding, які долучилися до обговорення історичних джерел та індустріального розвитку українських земель. Ми були раді бачити учасників на нашому заході та щиро сподіваємося на нові зустрічі.
Екскурсія до Музею книги співробітників Миколаївського обласного краєзнавчого музейю
- Деталі
- Хіти: 18
6 березня до Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека завітали співробітники Миколаївський обласний краєзнавчий музей. Для колег було проведено екскурсію до Музею книги, під час якої вони мали можливість ознайомитися з історією та особливостями розвитку книжкової культури, а також з експозиціями, що розкривають унікальний світ книги.
Окрему увагу гості приділили відвідуванню книгосховища бібліотеки, де зберігаються рідкісні та цінні видання.
Співробітники музею дізналися більше про умови зберігання книжкових фондів, принципи їхнього обліку та збереження, а також про роботу бібліотеки щодо охорони книжкової спадщини.
Під час візиту колеги також завітали до відділу документів і наукових розвідок з питань краєзнавства. Тут вони ознайомилися з діяльністю відділу, його фондом та унікальною колекцією «Кобзарів», що зберігається у бібліотеці.
Такі зустрічі сприяють професійному обміну, зміцненню співпраці між культурними установами та популяризації нашої спільної спадщини.
Всесвітній день енергоефективності (World Energy Efficiency Day)
- Деталі
- Хіти: 43

Щороку 5 березня світова спільнота відзначає Всесвітній день енергоефективності (World Energy Efficiency Day). Мета його проведення – проінформувати населення про важливість заощадження енергії та навчити домогосподарства та комерційних споживачів раціональніше використовувати енергоносії. З кожним роком проблеми, пов’язані з використанням енергії набувають більшої актуальності.
Перш за все, вони торкаються такого питання, як економія фінансових засобів, що є важливим для кожного користувача. Слід зазначити, що раціональне використання енергоресурсів знижує навантаження на електромережі, а отже сприяє збереженню довкілля, дозволяючи нам передати нашим нащадкам землю, придатну для проживання.
Багато людей вважають, що заклики про заощадливе споживання енергії є обмежувальними, адже економія енергії асоціюється у них з відмовою від багатьох благ цивілізації. Однак це зовсім не так. Раціональне використання електроенергії – це збільшення потужності електричних приладів та зменшення кількості енергії для їхньої роботи.
Вперше ідея запровадити Всесвітній день енергоефективності з’явилася у 1998 на тематичній конференції, присвяченій проблемам енергоефективності, що відбулася в Австрії.
В онлайн-форматі відбудеться засідання Клубу молодих і креативних «Територія Науки» за темою «Використання цифрових технологій для проведення наукових досліджень»
- Деталі
- Хіти: 40
Використання інноваційних технологій стало невід’ємною складовою наукових досліджень. Завдяки цьому дослідники отримують нові можливості для ґрунтовнішого осмислення процесів, розширення меж наукового пізнання та впровадження результатів у різних галузях знань.
11 березня о 14:00 в онлайн-форматі відбудеться засідання Клубу молодих і креативних «Територія Науки» за темою «Використання цифрових технологій для проведення наукових досліджень».
Під час заходу фахівець Mykolayiv National Agrarian University (MNAU) ознайомить з сучасними підходами щодо використання новітніх технологій у наукових дослідженнях, а також висвітлить їхні переваги та виклики.
Участь підтверджується заповненням онлайн-заявки за покликанням:
https://forms.gle/SK7B2m3uKZ53ebYc8
Підключитися до заходу можна за покликанням:
https://us02web.zoom.us/j/87004918227
Ідентифікатор конференції:870 0491 8227
Тарас Мельничук (1938–1995) – український поет, лауреат Шевченківської премії, якого називали “Князем Роси” за його особливий стиль і щирість у поезії
- Деталі
- Хіти: 47
Тарас Юрійович Мельничук народився 20 серпня 1939 року в селі Уторопи Косівського району Івано-Франківської області.
Після закінчення десятирічки Тарас Мельничук працював коректором районної газети "Радянська Гуцульщина", далі - в Комі АРСР лісорубом, валовідбійником на Донбасі, служив у лавах Радянської армії.
1958 вступив до Чернівецького державного університету. На третьому курсі покинув навчання і поїхав за комсомольською путівкою на будівництво Криворізького гірничо-збагачувального комбінату, далі впродовж двох років працював теслею на будовах Красноярського краю.
1964 Тарас Мельничук поновився в університеті, з якого через півтора року був відрахований за вільнодумство. Працював у редакціях районних газет Глибокої, Хотина, Косова, Верховини, Івано-Франківська. 1967 у видавництві "Карпати" вийшла його перша збірка віршів "Несімо любов планеті". 1967 вступив на заочне відділення Московського літературного інституту.
Здав рукопис збірки віршів "Чага" у видавництва "Карпати" та "Радянський письменник", що стало причиною його арешту 24 січня 1972 року під час масових репресій проти української інтелігенції. Відбував покару в Пермських таборах, звідки вийшов на волю в березні 1975. Перебував під наглядом органів радянської держбезпеки.
Квітень 1979 - через спровокований КДБ інцидент, за "вчинення опору працівникові міліції" (а насправді за антирадянську діяльність) Тарас Мельничук був арештований на 4 роки. Далі - кілька років адміністративного нагляду, поневіряння в пошуках роботи.
1982 у видавництві "Смолоскип" в Торонто без відома автора вийшла збірка його віршів "Із-за ґрат".
Олег Пальчик «Історії незламного народу»
- Деталі
- Хіти: 37

«Мені важливо, щоб ця книга стала мостом між минулим і майбутнім, між поколіннями, між тими, хто бачив війну на власні очі, і тими, хто зможе пізнати її через ці сторінки.»
До вашої уваги фотодокументальна книга «Історії незламного народу» (Київ : Видавничий дім «АртЕк», 2025), що поєднує текстові розповіді, нариси та фотографії, створюючи живий портрет сучасної України під час війни. Вона розповідає історії звичайних людей, які в лютому 2022 року не втекли від війни. Вони обрали відповідальність. Хтось став до зброї, хтось – до волонтерської праці, хтось продовжив творити культуру, зберігаючи українське слово, музику й пам’ять як форму спротиву. Їхні долі це мозаїка великої історії, в якій кожен фрагмент має вагу, кожен погляд зі світлини промовляє більше, ніж сторінки сухої хроніки.
Автор – фотограф, журналіст, військовослужбовець Олег Пальчик – виступає не стороннім спостерігачем, а безпосереднім учасником подій. Його камера це інструмент пам’яті, а слово – спосіб осмислення пережитого. Він фіксує історії інших і водночас вплітає у книгу власну, чесно відповідаючи на ті самі запитання, які ставить своїм героям.
У час війни надзвичайно важливо документувати пам’ять – про події, про рішення, про людей. Бо пам’ять це не лише про минуле, це про відповідальність перед майбутнім. Документуючи історії, ми не дозволяємо їм розчинитися в шумі часу; ми називаємо імена, визнаємо подвиг і людяність, залишаємо нащадкам не абстрактну статистику, а живі свідчення.
Завдячуючи Український інститут книги дане видання поповнило фонд Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека та 55 бібліотек Миколаївщини.
День народження Леоніда Івановича Глібова - українського письменника, поета, байкаря, видавця, громадського діяча
- Деталі
- Хіти: 45
Леонід Іванович Глібов народився 5 березня 1827 р. у селі Веселий Поділ на Полтавщині в родині управителя поміщицьким маєтком. Дитинство його минало в селі Горби Кременчуцького повіту, куди переїхав батько разом зі своїм паном. Проживаючи неподалік від панського маєтку, малий Леонід бігав туди гратися й іноді ставав свідком жорстоких розправ пана над кріпаками, часто заступався за них — і на все життя зненавидів насилля й деспотизм. Початкову освіту Леонід здобув удома: на сьомому році читати навчила мати, писати — пан Родзянко, місцевий священик — арифметики, латинської і грецької мов і, звичайно ж, Закону Божого. У 1840 р. Леоніда відвезли до Полтавської гімназії. Відірваний від родини, він сумував за батьками, рідною домівкою. Туга виливалася в поезії. Так народився перший твір — вірш «Сон». У 1847р. у Полтаві вийшла перша збірка поетичних творів під назвою «Стихотворения Леонида Глебова». Радість гімназиста-шестикласника була короткою: розлючений інспектор гімназії не зміг пробачити хлопцеві, що той посмів друкуватися без його дозволу. Невдовзі Леонід захворів і повернувся до батьків. Гімназія залишилася незакінченою.
Улітку 1848 р. Л. Глібов перебував в рідній Хорольщині. Саме в цей час до рук йому потрапили дві книжки — «Кобзар» Тараса Шевченка та «Приказки» Є. Гребінки. Вражений прочитаним, він почав писати українською мовою. Цього ж літа в його зошиті з’являються байки «Вовк і Ют», «Лебідь, Щука і Рак», «Зозуля й. Півень», які були надруковані аж у 1853 році.
95 років від дня народження Олександра Білаша, українського композитора, поета, музичного педагога, лавреата Шевченківської премії, народного артиста України
- Деталі
- Хіти: 37

6 березня виповнюється 95 років від дня народження Олександра Білаша (6.03.1931 ‒ 6.05.2003), українського композитора, поета, музичного педагога, лавреата Шевченківської премії, народного артиста України.
Олександр Білаш – автор близько п’ятиста пісень, найпопулярнішими з яких є: «Два кольори», «Мамині руки», «Сніг на зеленому листі», «Ясени». До творчого доробка композитора належать також: романси, балади, твори для симфонічного оркестру, ораторії, мюзикли, чотири опери, три оперети, дев’ять поетичних збірок, музика до спектаклів, радіопередач та кінофільмів.
Кожна пісня композитора є унікальною, адже національно-фольклорне він уміло поєднував з ритмікою сучасності, саме тому пісні Олександра Білаша стали народними. Він створив особливий пісенний жанр ‒ пісню з глибокою філософською і психологічною напругою, і разом з тим чарівною ліричністю. Композитор стверджував, що «…пісня, як і птиця, має два крила. Одне ‒ слово, друге ‒ мелодія. Обидва повинні бути однаковими ‒ лише тоді пісня злетить на крилах народного визнання, не розіб’ється об людську байдужість».
Пропонуємо ознайомитися з науково-популярним виданням Івана Немировича та Ірини Сікорської «Олександр Білаш. Дві музи ‒ два крила» (Київ: «Музична Україна», 2001), що розкриває життєвий та творчий шлях митця, про унікальний феномен, що зветься «пісня Олександра Білаша».
5 березня: цей день в історії України
- Деталі
- Хіти: 37
5 березня 1950 року загинув Головний командир УПА Роман Шухевич (Тарас Чупринка).
«Здобути Українську державу або загинути в боротьбі за неї» — це гасло ОУН було життєвим принципом Романа Шухевича. Він очолив визвольну боротьбу українців у непростий час, коли доводилося протистояти двом тоталітарним режимам, які мало чим відрізнялися один від одного – Радянському Союзу та нацистській Німеччині.
НКВД-МГБ полювало за Шухевичем рекордний час – понад сім років. Головний командир УПА неодноразово вислизав з рук чекістів: у 1944, 1946, 1947, 1948 роках. Кілька разів пускалися чутки про його загибель. Але робота Служби безпеки ОУН була поставлена якнайкраще.
До трагічної розв'язки призвів арешт 2 березня 1950 року зв'язкової Шухевича Дарії Гусяк. Запідозривши небезпеку, Шухевич готувався перебратися із будинку в Білогорщі, де переховувався з кінця 1949-го, до Львова, де було дві конспіративні квартири. Переїзд було намічено якраз на 5 березня.
Але зранку 5 березня 1950 року емґебісти тісним кільцем оточили цей та декілька сусідніх будинків у Білогорщі. Операцію із захоплення головнокомандувача УПА очолював генерал Міністерства державної безпеки Павло Судоплатов. До операції було залучено понад 700 бійців внутрішніх військ. Намагаючись прорватися з оточення, Шухевич вбив майора Ревенка, але сам був поранений. Щоб не здаватися живим до рук ворога, Шухевич пустив собі кулю в скроню.
6 березня: цей день в історії України
- Деталі
- Хіти: 31

6 березня 1939 року, у Києві відкрили пам’ятник українському поету і художнику Тарасові Шевченку.
Пам’ятник, неподалік Червоного корпусу Київського університету, встановили з нагоди 125-річчя з дня народження великого Кобзаря, – йдеться на сайті посольства України в США.Пожертвування на зведення пам’ятника громадськість збирала починаючи з 1904 року.
Вже у 1909 році міська Дума створила спеціальний Шевченківський комітет і дозволила будівництво на Михайлівській площі. Однак, з’явилися чиновники, які виступили за недоцільність увіковічнення Т.Шевченка і незабаром було вирішено на цій площі встановити пам’ятник княгині Ользі.
Зведення пам’ятника Тарасу Григоровичу вирішили перенести на Караваївську площу.
Ще довго обирали місце для пам’ятника українському Кобзареві, основними були: площі на Петрівській алеї та Володимирській гірці (біля Олександрівського костьолу).
Ці місця обрали через близькість до Дніпра та Дніпрових круч, що, у свою чергу, перегукувалося із творчістю поета.
Та дискусії щодо них тривали недовго, оскільки ці території були зсувонебезпечними. Зважаючи на можливі зсуви ґрунту пам'ятнику знадобився би глибокий фундамент, а це збільшило би витрати на будівництво.
Подкаст «Інклюзивна бібліотека SoundedBook» на ютуб-каналі «Миколаївська ОУНБ» поповнився новими випусками
- Деталі
- Хіти: 38
Друзі, маємо гарну новину!
Подкаст «Інклюзивна бібліотека SoundedBook» на ютуб-каналі «Миколаївська ОУНБ» поповнився новими випусками.
Цього разу фахівці бібліотеки підготували для вас уривки з книги української журналістки, письменниці та дослідниці традиційної культури Громовиці Бердник «Знаки карпатської магії. Таємниця старого Мольфара».
В основу книги лягли розмови зі справжнім “непрОстим” - мольфаром Нечаєм, доповнені роздумами Громовиці Бердник про карпатське мольфарство як складову світової шаманської традиції.
Робота над цією книгою поклала початок багатолітній дружбі авторки з Михайлом Нечаєм - карпатським примівником, мольфаром і майстром Традиції.
Упродовж року в нових серіях подкасту в межах модуля «Магічні світи сучасності» прозвучать уривки з творів сучасних українських авторок – Дари Корній, Світлани Тараторіної та Анни Софіної.
Запрошуємо слухати, відкривати нові історії та занурюватися у світ сучасної української літератури разом із нами!
#слухаємоукраїнське #SoundedBook #ГромовицяБердник #мольфарство
Більше статей...
- Бібліотека пропонує ознайомитись з інтерактивним квестом «Гієна Гігієна й МереЖах»
- День народження відомого композитора, автора безсмертної «Червоної рути» Володимира Івасюка
- 4 березня: цей день в історії України
- 100 років від дня народження Методія (Михтодя) Івановича Волинця (1926–2023), українського письменника, поета, правозахисника, громадського діяча
- 3 березня: цей день в історії України
- Всесвітній день письменника (International Writers’ Day)
- Відбулася артгодина «Традиції та майстерність Петриківки»
- Пропонуємо ознайомитися з виданням Ростислава Семківа «Як писали класики: поради, перевірені часом»
Як нас знайти!
Vyzir O. 2020. E-mail:
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
МОУНБ. Всі права застережено


















